Вівторок, 21.11.2017, 13:05
ДПІ у Носівському районі
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24
Форма входу
Державні органи










Головна » 2012 » Серпень » 18 » Узагальнююча податкова консультація щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, внесених до статутного фонду платника пода
13:41
Узагальнююча податкова консультація щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, внесених до статутного фонду платника пода

Узагальнююча податкова консультація щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, внесених до статутного фонду платника податку, затверджена наказом ДПС України від 05.07.2012 №573

 

У консультації використовуються наступні скорочення:

 

Податковий кодекс України від 02.12.10 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) - Податковий кодекс;

 

Господарський кодекс України 16 січня 2003 року N 43 6-ІV (зі змінами та доповненнями) - Господарський кодекс;

 

Закон України „Про цінні напери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-ІУ (зі змінами та доповненнями) - Закон № 3480-ІУ.

 

Відповідно до абзацу б) підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

 

До фінансових інвестицій, зокрема, відносяться прямі інвестиції.

 

Прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

 

Згідно з вимогами статті 86 Господарського кодексу вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

 

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства.

 

Пунктом 3 статті 165 Господарського кодексу встановлено, що операції купівлі - продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торгівці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

 

Відповідно до пункту 8 статті 17 Закону № 3480-ІУ не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами: проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями розрахунків з використанням векселів та/або заставних; провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

 

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Таким чином, цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення розглядається як товар.

 

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

 

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продажем (реалізацією) товарів вважаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

 

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу III Кодексу (пункт 135.4 статті 135 та пункт 137.1 статті 137 Кодексу)

 

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (пункт 138.4 статті 138 Кодексу).

 

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами здійснюється відповідно до норм пункту 153.8 статті 153 Кодексу.

 

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

 

Під терміном „витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери,

 

корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

 

Питання: чи може платник податку на прибуток включати у витрати вартість отриманих у вигляді прямої інвестиції товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів у разі їх подальшого використання в господарській діяльності?

 

Відповідь: якщо платник податку на прибуток отримав пряму інвестицію у вигляді товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів, то у разі подальшого використання в господарській діяльності таких товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів платник податку на прибуток має право на визнання витрат за цими операціями у встановленому III розділом Кодексу порядку.

 Узагальнюючі податкові консультації

Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПС України від 06.07.2012 №588.

 

В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:

 

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI - Кодекс;

 

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за № 1369/20107                   (із змінами і доповненнями) - Положення № 1394;

 

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011                 № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за                      № 1490/20228 (із змінами і доповненнями) - Порядок № 1492;

 

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу та регламентується Положенням № 1394.

 

Коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками податку на додану вартість, визначено у                     підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Розділу І Кодексу.

 

Статтями 181 та 182 Розділу V Кодексу визначено вимоги, за яких особи можуть або зобов'язані зареєструватись як платники податку на додану вартість.

 

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Розділу V Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

 

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі - Заява). Така Заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій понад 300 тис.грн. (пункти 183.1 та 183.2 статті 183 Розділу V Кодексу).

 

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (пункт 183.6 статті 183 Розділу V Кодексу).

 

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Розділу V Кодексу).

 

Податкова звітність з податку на додану вартість подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Розділу V Кодексу (пункт 10 Розділу І Порядку 1492).

 

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Розділу ІІ Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

 

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Розділу ІІ Кодексу у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Розділу ІІ Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

 

Запитання 1. З якої дати в особи, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, але не подала у встановлені Кодексом терміни Заяву, виникає обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість?

 

Відповідь

 

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.

 

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов'язок виникає з другого за вихідним, святковим або неробочим робочого дня (пункт 183.6 статті 183  Розділу V Кодексу).

 

Запитання 2. Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву, подати за період з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн., і до моменту реєстрації її як платника податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларувати суму податку, що підлягає сплаті до бюджету?

 

Відповідь

 

Особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість  до такої особи не застосовуються.

 

Запитання 3. Який штраф передбачений чинним законодавством у разі якщо особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку на додану вартість?

 

Відповідь

 

Такій особі орган державної податкової служби зобов'язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків - при повторному порушенні) суми такого зобов'язання.

 

Директор Департаменту

 

оподаткування юридичних осіб                                                      Л.Г. Павелко

Переглядів: 353 | Додав: SirKo | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Корисні посилання





















Операція бюджет





Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний хостинг uCoz